Способи аргументації: обгрунтування і критика

Такі закиди бувають доречні на адресу опонентів, які обмежуються деструктивною критикою в галузі політики, бізнесу, ідеології або культури. Односторонньо критична позиція може тут обернутися критиканством.

Однак існують і такі аргументативні процеси, де деструктивна позиція виявляється єдино можливим способом критики. Прикладом може бути кримінальна судочинство, яке будується на змагальній основі з поділом функцій обвинувачення і захисту. У процесі судових дебатів захисник може лише деструктивно критикувати позицію обвинувачення. Встановлення ж на виявлення позитивних ідей, що пояснюють суть справи, не входить в обов'язки захисника і не практикується в судочинстві.

Схожою є позиція опонента під час обговорення дисертації на здобуття наукового ступеня або при захисті дипломного проекту. Опонент може як завгодно критично аналізувати висунуті в дисертації або дипломі положення, однак він не зобов'язаний пропонувати позитивного вирішення питання.

Регулярне використання деструктивної критики в політиці, ідеології та інших областях - явний показник того, що опонує сторона встає на шлях деструктивної опозиції.

2. Конструктивна критика

Конструктивною критикою будемо називати обгрунтування опонентом власного тези з метою спростування альтернативного твердження пропонента.

У разі конструктивного підходу опонент не займається деталями - окремими аргументами, слабкими місцями і неточностями в міркуванні пропонента. Стратегія конструктивної критики виражається в наступному.

(1) Чітко і розгорнуто представити тезу свого виступу.

(2) Показати, що ця теза не просто відрізняється від тверджень пропонента, а суперечить йому як альтернативний.

(3) Зосередити зусилля на підборі аргументів на користь виставленого тези, щоб максимально впливати на пропонента і аудиторію.

Конструктивна орієнтація в критиці дозволяє опонентові використовувати тактику вибору: аудиторії і експертам пропонується самим зробити вибір з двох представлених пропозицій - тези пропонента і антитези опонента. Такий підхід відрізняється об'єктивністю і коректністю у відносинах між суб'єктами аргументативного процесу.

Використання конструктивної критики у дискусіях означає перехід сторони-опонента в конструктивну опозицію.

3. Змішана критика

Під змішаною мається на увазі критика, що поєднує конструктивний і деструктивний підходи.

Цей вид критики за своїми магічними характеристиками вважається найбільш грунтовним і тому найбільш переконливим. Це пояснюється поєднанням в ньому позитивного і негативного підходів: поряд з обгрунтуванням своєї тези, альтернативного твердженням пропонента, опонент піддає критиці і тим самим руйнівно впливає на міркування пропонента в цілому.

Залежно від послідовності виконуваних операцій змішана критика будується двома способами. Один з них - конструктивно-деструктивна композиція (КДК), коли опонент спочатку обосновиваег свою тезу і протиставляє його твердженням пропонента, потім піддає критичному аналізу і розкриває недоліки в аргументації пропонента.

Другий спосіб змішаної критики - деструктивно-конструктивна композиція (ДКК). Опонент спочатку піддає критиці міркування опонента. Потім - позитивна процедура - обгрунтування своєї тези, альтернативного твердженням пропонента.

Доцільність вибору опонентом першого або другого способу змішаної критики залежить від конкретних умов розгортання дискусії: переконливості аргументації пропонента; наявності слабких місць у його міркуваннях; відносини аудиторії до висловлених припущеннями та інших умов.
Переконуються сила аргументації в чому визначається раціональним поєднанням в полеміці операцій обгрунтування і критики, що сприяє досягненню в кожному конкретному випадку безсумнівних, об'єктивно істинних результатів.