Методи наукової індукції
3. Об'єднаний метод схожості і відмінності.
Цей метод являє собою комбінацію перших двох методів, коли шляхом аналізу безлічі випадків виявляють як схоже в різному, так і різне в схожому.
Як приклад зупинимося на наведеному вище міркуванні за методом подібності про причини захворювання трьох пацієнтів. Якщо доповнити це міркування аналізом нових трьох випадків, в яких повторюються ті ж обставини, крім східного, тобто в їжу вживалися однакові продукти, крім молока, і при цьому не спостерігалося захворювання, то висновок буде протікати у формі об'єднаного методу.
Схема міркування має такий вигляд:
1) AВС викликає d.
2) МFВ викликає d.
3) МВС викликає d.
4) АС не викликає d.
5) МF не викликає d.
6) МС не викликає d.
-----------------------------------------
Ймовірно, В є причиною d.
Вірогідність укладення такому ускладненому міркуванні помітно зростає, бо з'єднуються переваги методу подібності і методу відмінності, кожен з яких окремо дає менш надійні результати.
4. Метод супутніх змін.
Метод застосовується при аналізі випадків, в яких має місце зміна одного з попередніх обставин, супроводжуване зміною досліджуваного дії.
Попередні індуктивні методи грунтувалися на повторюваності або відсутності певного обставини. Однак не всі причинно пов'язані явища допускають нейтралізацію або заміну окремих складових їх фактів. Наприклад, досліджуючи вплив тертя на швидкість руху тіла, неможливо в принципі виключити саму тертя. Точно так само, визначаючи вплив Місяця на величину морських припливів, неможливо змінити масу Місяця.
Єдиним способом виявлення причинних зв'язків в таких умовах є фіксація у процесі спостереження супутніх змін в попередніх і наступних явищах. Причиною в цьому випадку виступає таке попереднє обставина, інтенсивність або ступінь зміни якого збігається зі зміною досліджуваної дії. Якщо позначити символами А, В, С попередні обставини, кожне з яких не може бути опущено або замінено; індексами 1, 2, ..., п - ступінь зміни цих обставин; символом d - нас цікавить дію, то міркування за методом супутніх змін приймає наступний вигляд:
1) ABC1 викликає d1.
2) ABC2 викликає d2.
................................
n) ABCn викликає dn.
-----------------------------------------
Ймовірно, С є причиною d.
Саме таким шляхом будувався висновок про вплив сонячних плям на появу магнітних бур на Землі. Спостереження показали на збіг магнітних бур з 11-річним циклом появи плям на Сонці, а також і на те, що збільшення плям супроводжується зростанням магнітних збурень.
Застосування методу супутніх змін також передбачає дотримання ряду умов.
(1) Необхідне знання про всі можливі причини досліджуваного явища. Такими обставинами виступають А, В і С:
А V В V С.
(2) З наведених обставин повинні бути елімінувати ті, які не задовольняють властивості однозначності причинного зв'язку. Так, у всіх трьох випадках А та В не можуть бути причиною d, бо зі зміною d і перше і друге залишаються незмінними. А і В елімінуються, бо незмінних не може бути причиною мінливого, що побічно вказує на С як на єдину серед можливих причин.
(3) Серед попередніх виділяють єдине обставина, зміна якого супроводжує зміни дії. У наведеній схемі таку роль виконує С, зміна інтенсивності якого від С1 до Сn супроводжується зміною інтенсивності d - від d1 до dn.
Супутні зміни можуть бути прямими і зворотними.
Пряма залежність означає: ніж інтенсивніше прояв попереднього фактора, тим активніше проявляє себе і досліджуване явище, і навпаки, - з падінням інтенсивності відповідно знижується і активність або ступінь прояву дії. Наприклад, з підвищенням температури повітря відбувається розширення ртуті та її рівень у градуснику піднімається, з пониженням температури ртутний стовпчик відповідно падає. Точно так само з посиленням або ослабленням сонячної активності відповідно збільшується або падає рівень радіації в земних умовах.
Зворотна залежність виражається в тому, що інтенсивний прояв попереднього обставини уповільнює активність чи зменшує ступінь зміни досліджуваного явища. Наприклад, чим більше тертя, тим менше швидкість руху тіла, чим вище продуктивність праці, тим нижча собівартість продукції.
Логічний механізм індуктивного узагальнення за методом супутніх змін приймає форму дедуктивного міркування по отріцаюше-стверджує модусу розділово-категоричного умовиводу:
А V В V С, ¬А, ¬B.
-----------------------------
Ймовірно, С.
Обгрунтованість укладання у виведенні за методом супутніх змін визначається числом розглянутих випадків, точністю знання про попередніх обставин, а також адекватністю змін попереднього обставини і досліджуваного явища.