Роль аналогії в науці та правовому процесі

Аналогія в науковому пізнанні. За відсутності у людини широких досвідчених узагальнень, при недостатньому запасі практичних знань уподібнення явищ за схожими ознаками - найбільш природний спосіб міркування. Тому аналогію з повним правом можна назвати формою виведення, широко застосовувалася на ранніх стадіях розвитку мислення. Аналогія - найчастіша форма виводу в міркуваннях дитини, мислення якої у своєму розвитку повторює в стислій формі історію розвитку людського мислення в цілому.

Основою уподібнення зазвичай служить випадкова схожість, зовнішнє збіг. Результатом такого висновку можуть бути як правильні висновки, якщо схоплено дійсне схожість, так і далекі від істини висновку, якщо схожість зовнішню.

У сучасних умовах аналогія набуває значення важливого виду умовиводи. Історія розвитку науки і техніки показує, що аналогія послужила основою для багатьох наукових і технічних відкриттів. Блискуча здогадка Фарадея про фізичне існування магнітних ліній, подібних лініях електричним, а також проведена ним аналогія між магнітом і Сонцем, з одного боку, і світловими променями і магнітними лініями - з іншого, послужили програмою для подальших досліджень і відкриттів Максвелла, Гершеля, Лебедєва, Попова та інших вчених.

Моделювання судів в кораблебудуванні, літаків в аеродинаміці, гребель, гідроелектростанцій і шлюзів в гідробудівництві, моделювання людського мислення в кібернетиці наочно показують збільшену роль умовиводи за аналогією і заснованого на ньому методу моделювання в сучасній науці і техніці.

Умовивід за аналогією виконує особливу роль в науках суспільно-історичних, набуваючи нерідко значення єдино можливого методу дослідження. Не маючи достатнім фактичним матеріалом, історик пояснює маловідомі факти, події і обстановку шляхом їх уподібнення раніше дослідженим подіям і фактам з життя інших народів за наявності подібності в рівні розвитку економіки, культури, політичної організації суспільства.

Істотна роль умовиводи за аналогією в політології і політики при розробці стратегічних завдань і визначенні тактичної лінії в конкретних умовах суспільно-політичного розвитку.

Соціально-політичне дослідження на відміну від інших областей пізнання має свою специфіку. Науково обгрунтовані результати при використанні методу аналогії можуть бути отримані лише при дотриманні методологічних вимог на додаток до логічним правилам. До них відносяться вимоги всебічності та об'єктивності аналізу, обліку розвитку та конкретності істини, обліку протиріч і соціально-ціннісного чинника у процесі пізнання.

Аналогія в політиці дає обгрунтовані висновки за умови ретельного аналізу конкретної обстановки, уважного вивчення всіх «за» і «проти». Складність виявлення всіх подібностей і відмінностей призводить до того, що аналогія в суспільно-історичному дослідженні, як правило, забезпечує отримання висновків ослабленою модальності. В одних випадках уподібнення дає проблематичне, в інших - достовірне знання, але лише про можливу, а не дійсної приналежності стерпного ознаки досліджуваного явища. Тому при аналізі суспільно-історичних явищ аналогія повинна доповнюватися іншими формами висновків, що забезпечують достовірне їх пізнання.

Аналогія в правовому процесі. До аналогії звертаються в особливих випадках правової опеньки, а також у процесі розслідування злочинів та проведенні криміналістичних експертиз.

(1) Аналогія в правовій оцінці. З логічної сторони юридична оцінка обставин справи протікає, як правило, у формі силогізму, де більшою посилкою виступає певна норма права, а меншою - знання про конкретний факт. Поряд з цим в окремих правових системах допускається правова оцінка по аналогії закону або по прецеденту.

Виходячи з практичної труднощі передбачити і перерахувати в законі всі можуть виникнути в майбутньому конкретні види правовідносин, законодавець надає суду право оцінювати непередбачені законом випадки по нормам, які регулюють подібні правовідносини. У цьому і полягає суть правового інституту аналогії закону.

У російській правовій системі аналогія кримінального закону не передбачена. Але в цивільному праві вона діє. Згідно теорії та правовій практиці оцінка цивільно-правових відносин за аналогією закону допускається лише при дотриманні певних умов. По-перше, потрібно відсутність в системі права норми, яка б прямо передбачала даний вид відносин. По-друге, застосовувана за аналогією норма права повинна передбачати подібні за своїми істотним ознаками ставлення при неістотності відмінностей.

Логічну структуру умовиводу за аналогією при оцінці діяння в суді можна представити у вигляді такої схеми:

Посилки:
1) Передбачене законом дію d₁, має ознаки Р, Q, М і правовий наслідок S.
2) Чи не передбачене законом дія d₂ має ознаки Р, Q, N.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Висновок:
до d₂ застосовно передбачене для d₁ правовий наслідок S.