Соціальне призначення та основні функції логіки

Виникаючи з насущних потреб суспільства і розвиваючись разом з ним, логіка, у свою чергу, виявляє на нього протилежний, і притому більш або менш значний вплив. Її соціальне призначення і роль у суспільстві визначаються насамперед її природою і тим місцем, яке вона займає в загальній системі культури.

Під культурою взагалі розуміється сукупність цінностей, накопичених людством. При цьому маються на увазі не тільки результати матеріальної і духовної діяльності людей, але і засоби цієї діяльності, і способи її здійснення. Логіка, як це очевидно, відноситься до духовного компонента культури і лише через нього так чи інакше втілюється в тих чи інших елементах матеріальної культури. Але яке вона займає тут місце? Будучи однією з найстаріших і найважливіших наук в історії людства, вона входить невід'ємною складовою частиною в систему наук, що утворюють інтелектуальне ядро духовної культури, а разом з ними виконує різноманітні і відповідальні функції в суспільстві. У цих соціальних функціях логикл виявляється її сутність і глибока специфіка як науки. Основними з таких функцій виступають наступні.

1. Пізнавальна функція. Як і будь-яка наука взагалі, логіка має справу з відкриттям і дослідженням об'єктивних законів, з тією лише істотною різницею, що це закони не зовнішнього світу, а мислення. У цьому розумінні, займаючи важливе місце в загальній системі пізнання світу, вона виконує насамперед загальнонаукову — пізнавальну функцію, тобто описову, пояснювальну і передбачувану. Вона дає більш-менш точний опис і пояснення визначеної групи явищ і процесів мислення, а на цій основі — пророкування при яких умовах можливе досягнення щирих знань і які наслідки неправильного ходу міркування.

2. Світоглядна функція. Логіка, як відзначалося вище, особлива наука. Якщо в природних і суспільних науках мислення служить лише засобом пізнання дійсності, то в логіці — безпосередньою метою пізнання. Тому, розкриваючи закономірності мислення як однієї з найважливіших сфер дослідження поряд із природою і суспільством ця наука тим самим вносить свій, і притому вагомий вклад в те чи інше рішення фундаментальної філософської проблеми — відношення мислення до буття. Отже, вона активно бере участь у формуванні світогляду людей — більш або менш стрункою сукупності їх узагальнених поглядів на світ у цілому і на відношення людини до цього світу.

3. Методологічна функція. Як і будь-яка теорія взагалі, логічна теорія, будучи результатом попереднього пізнання свого об'єкта, стає засобом, а отже, методом його подальшого пізнання. Але як дуже широка теорія, що досліджує процес мислення, який виявляється у всіх науках без винятку, логіка забезпечує і їх визначеним методом пізнання. Це справедливо вже стосовно традиційної формальної логіки, основу якої складає теорія умовиводів і доказів, що обслуговує науки методами одержання вивідного знання. Це ще більш справедливо у відношенні символічної логіки, що розробляє нові спеціальні математичні методи рішення розумових завдань. І звичайно, це особливо справедливо щодо діалектичної логіки, вимоги якої і є, по суті, вимоги найбільш загального, діалектичного методу, використовуваного багатьма науками.

4. Ідеологічна функція. Зарождаясь і розвиваючись у класовому суспільстві, логіка ніколи не була нейтральною в ідеологічній боротьбі. Вона служила важливим засобом обґрунтування однієї ідеології, знаряддям боротьби з іншою. У ній самій завжди розгорталося ідейне протиборство найважливіших філософських напрямків — матеріалізму й ідеалізму, діалектики і метафізики. Звідси — її ідеологічна функція.
Свої найважливіші функції логіка виконувала завжди, на всіх етапах свого розвитку, хоча виявлялися вони в різний час по різному. У сучасних умовах її роль і значення особливо зростають. Це обумовлено двома основними обставинами.

Одне з них — це особливості сучасного етапу розвитку самого суспільства. Цей етап характеризується все більшим зростанням ролі наук у розвитку всіх сторін суспільного життя, їх проникненням в усі пори соціального організму. Відповідно до цього підсилюється і значення логіки, що досліджує засоби і закономірності наукового пізнання. Роль науки, а виходить, і логіки особливо велика в нашій країні в умовах переходу до ринкової економіки, що вимагає осмислення нових, складних і різноманітних економічних і соціальних процесів, що протікають у житті суспільства.

Інша обставина — це потреби розвитку науково-технічної революції. Ця революція означає, що наука і техніка переходять на якісно новий і більш високий етап свого розвитку, коли підсилюється значення абстрактного мислення. А в цьому зв'язку і зростає значення логіки, що досліджує його структуру, форми і закони. Потреба в логіці, особливо символічній, стає все більш відчутною в Росії — в обстановці нового етапу розгортання науково-технічної революції, пов'язаного з широкою комп'ютеризацією виробництва, керування, обслуговування, в умовах інтенсивного розвитку інформатики й інших її новітніх напрямків.