Визначення

Сутність і значення визначення

У науковій і практичній діяльності часто виникає необхідність розкрити зміст понять, які вживаються в міркуваннях. Так, щоб правильно кваліфікувати вчинене злочин як шахрайство, потрібно знати зміст поняття «шахрайство» (розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою). Якщо покарання за шахрайство передбачає конфіскацію майна, необхідно знати зміст цього поняття - примусове безоплатне вилучення у власність держави всією або частини майна, що є власністю засудженого).

Логічна операція, що розкриває зміст поняття, називається визначенням (дефініцією).

Поняття, зміст якого потрібно розкрити, називається визначеним (дефиниендум) \ поняття, що розкриває зміст визначуваного поняття, - визначальним (дефиниенс). Вживаються скорочені позначення: Dfd (визначається) і Dfn (визначальне).

Визначення поняття грає важливу роль у теоретичній і практичній діяльності. Висловлюючи в стиснутому вигляді знання про предмет, воно є істотним моментом у пізнанні дійсності. В будь-якій науці всім основним поняттям даються визначення, причому в правових науках точне визначення понять має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Справді, якщо, наприклад, у кримінальному праві не буде точних визначень понять «умисел», «співучасть», «вина», «необережність», «необхідна оборона» і т. д., то це може призвести до помилкового тлумачення цих понять, до неправильного розуміння відображених в них явищ, а отже, до помилок суду і слідства.

Зрозуміло, що міститься у визначенні «стисла» інформація про предмет не може дати досить повного знання про нього. Вивчити-яку науку тільки за її визначенням неможливо. Разом з тим, розкриваючи головне в предметі, визначення дозволяє виділити даний предмет, відрізнити його від інших предметів, застерігає від змішування понять, від плутанини в міркуваннях. І в цьому величезна цінність визначень в пізнанні і практичній діяльності.

Види визначення

Визначення діляться на 1) номінальні і реальні, 2) явні і неявні.

1. Номінальні і реальні визначення різняться за своїми завданнями: пояснити значення терміна або розкрити істотні ознаки предмета.

Номінальним (від лат. nomen - «ім'я») називаегся визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета вводиться новий термін (ім'я), пояснюється значення терміна, його походження і т. п.

Наприклад: «Нова галузь науки, що вивчає комплекс питань, пов'язаних із здійсненням космічних польотів, називається космонавтикою», «Термін« валюта »вживається в значенні: 1) сукупність готівкових грошових знаків певної держави, 2) іноземні готівкові гроші та кредитні документи, які фігурують у чужій державі »,« Термін «юридичний» (від латинського слова juridicus - «судовий») означає що відноситься до правознавства, правової ».

Реальним називається визначення, що розкриває істотні ознаки предмета. Наприклад: «Правосуддя - це діяльність суду, яка полягає в розгляді та вирішенні кримінальних і цивільних справ», «Доказ - доказ винності обвинуваченого у скоєному злочині».

Якщо в номінальному визначенні значення терміна пояснюється шляхом вказівки на істотні ознаки предмета, то таке визначення можна легко перетворити в реальне. Наприклад, номінальна визначення космонавтики може бути перетворено в реальне: «Космонавтика - це нова галузь науки, що вивчає комплекс питань, пов'язаних із здійсненням космічних польотів». Реальне визначення також перетворюється в номінальне. Наприклад: «Терміном« доказ »позначається доказ винності обвинуваченого у скоєному злочині».

2. За способом виявлення змісту поняття визначення діляться на явні і неявні. Явні визначення розкривають істотні ознаки предмета; до неявним відносяться визначення через відношення предмета до своєї протилежності, контекстуальне, остенсивно і деякі інші.

Найбільш поширеним видом явних визначень є визначення через рід і видову отчиче і його різновид - генетичне визначення.

Визначення через рід і видову відмінність складається з двох понять: визначуваного і визначального, а сама операція містить у собі два прийоми: 1) підведення визначуваного поняття під більш широке за обсягом родове поняття (рід) і 2) вказівку видового відмінності, т. е. ознаки, що відрізняє визначуваний предмет (вид цього роду) від інших видів, що входять в даний рід. Наприклад: у визначенні «Слідчий - посадова особа, уповноважена здійснювати попереднє слідство у кримінальній справі» поняття «слідчий» - визначається, «посадова особа (рід), уповноважена здійснювати попереднє розслідування» (видову відмінність), - визначальне.

Визначення через рід і видову відмінність виражається символічно: А = Bc, де А - визначуване поняття, Bc - визначальне поняття (В - рід, с - видова відмінність). Або: Dfd ≡ Dfn, де ≡ - символ еквівалентності.